Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів підпорядковується “Київтрансгазу”, який своєю чергою належить публічному акціонерному товариству “Укртрансгаз”. Про роботу Сумського ЛВУМГ читайте тут. Більше на сайті sumy-name.

Структурний підрозділ “Київтрансгазу”

Сумський структурний підрозділ “Київтрансгазу” був створений у 1983 році, ще за радянських часів. Починаючи з дня створення й до 1989 року тут збудували й ввели в експлуатацію п’ять напрямків магістральних газопроводів. Їх загальна протяжність сягала ледь не 800 кілометрів, діаметром труб від 1220 до 1420 міліметрів. До того ж було збудовано п’ять компресорних цехів і створено два проммайданчики. Мова про компресорну станцію “Ромненська”, яка обслуговує три газопроводи й три компресорних центри. А також компресорна станція “Сумська”, в роботі якої зацікавлені два газопроводи й два компресорні центри.

Загалом Сумське управління магістральних газопроводів обслуговує тридцять дев’ять газорозподільчих станцій. Протяжність газопроводів складає 1213,2 кілометра.

На компресорній станції “Сумській” розміщується два цехи. Збудований і зданий в експлуатацію у 85-у році компресорний цех “Суми”. Він обслуговує газопровід Єлець — Курськ — Диканька. Заявлена продуктивність цього цеху 52 мільйони метрів кубічних на добу. Другий цех “Ромни-1”, який опікується газогоном Курськ — Київ. Він теж був запущений у 1985 році. Його заявлена продуктивність складає близько 40—44 мільйонів метрів кубічних протягом доби.

Компресорна станція “Ромненська” має три цехи. Серед них КЦ-32 “Ромни”, КЦ-3 “Ромни”, КЦ-32 П “Ромни”. Заявлена продуктивність кожного окремого цеху складає 90 мільйонів метрів кубічних на добу. Ці цехи були введені в експлуатацію відповідно 1984 року, 1987 року та 1989 року.

Робота під час окупації

Під час повномасштабного вторгнення співробітникам Сумського ЛВУМГ доводилось працювати в умовах бойових дій. Оператори багатьох газорозподільних станцій зіткнулись з окупантами безпосередньо. Але не дивлячись на ризик для життя продовжували виконувати свої обов’язки, свою роботу. Адже від цього залежало чи отримають мешканці області й всієї України газ у свої оселі.

Більш того, працівники Сумського промислового майданчика примудрялись у тих складних умовах організовувати гуманітарні коридори, вивозячи жінок з дітьми. Особливим героїзмом відзначились водії автобусів. Завдячуючи їм біженцям вдавалося евакуюватись без ексцесів. Також слід відзначити Лубенське ЛВУГМ яке приймало сумських біженців, надаючи їм необхідну допомогу у ті страшні часи, коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії.

Робота під обстрілами

Після звільнення Сумської області від російських окупантів робота продовжилась, але з’явились нові виклики. Так армія рф залишила за собою багато замінованих територій, в тому числі тих, де проходять газопроводи. Тому іноді доводиться чекати, поки мінери розмінують території, щоб продовжити виконувати свої обв’язки.

До того ж навіть після того, як окупантів вигнали з сумської землі, з боку росії щодня продовжуються обстріли української території. Тому працювати доводиться в умовах смертельної небезпеки, знаходячись під обстрілами.Та співробітники Сумського промислового майданчика на це не зважають, виконуючи свої обов’язки. Ніхто зі співробітників філії не покинув свого робочого місця.

Працівники при першій нагоді допомагають мешканцям області у ці скрутні часи. Сумські газовики збирають речі, взуття, книжки, побутову техніку, посуд тощо, для тих людей які постраждали від обстрілів найбільше.