Багато краєзнавців Сумщини вважають, що перша електростанція у місті з’явилась в період між 1896 та 1902 роком. Але це не зовсім вірно, тому що ще до появи міської електростанції у Сумах працювали й були збудовані локальні станції, які забезпечували електрикою, або ж промислові підприємства, або ж маєтки заможних мешканців міста. Більш докладно про забезпечення електроенергією міста Суми читайте тут. Більше на сайті sumy-name.

Перша електростанція в Україні

Перша електростанція в Україні почала діяти у 1890 році. Саме тоді, граф Шенборн, якому конче було потрібно, щоб підгорянська пивоварня працювала безперебійно й надійно, виготовляючи смачний, хмільний напій, взявся до справи, й побудував її, першу гідроелектростанцію в Україні. Все це відбувалося на околиці села Кольчино, що неподалік від Мукачева. Справа виявилася не простою, адже для того, щоб отримати електрику, довелось в горі пробивати тунель, довжиною в триста метрів.  Все тому, що станція мала використовувати воду з рукава річки Визниця, а щоб направити її в потрібне місце й довелось довбати гору, за якою стояла турбіна генератора. Для того, щоб було достатньо води, тут же була збудована дамба та система шлюзів. Ця гідроелектростанція була досить потужною для того часу, вона давала 200 кВт. Свою роботу станція припинила тільки у 1961 році. Тут же була збудована хатинка, в якій жив чоловік, що доглядав та охороняв станцію. Цікаво, що  в наш час тут живе його донька з сім’ю.  Говорять, що на колишній станції залишились якісь турбіни ще з тих давніх часів. 

Сумські електростанції

На той час коли у місті Суми була збудована велика електростанція, власник якої продавав електрику місту й місцевим підприємствам, тут вже працювало декілька локальних станцій. 

По-перше, це станція для забезпечення електроенергією таких заводів як Павлівський рафінадний, Бельгійський машиноремонтний. Для забезпечення їх безперебійної роботи Павло Іванович Харитоненко збудував кожному заводу окрему електростанцію. По-друге, свою “персональну” електростанцію мала також Дитяча лікарня Святої Зинаїди, яку збудував, а відповідно й опікувався нею теж Павло Іванович. До того ж є відомості про те, що своя електростанція існувала у Кадетському корпусові, який теж був дітищем сім’ї Харитоненка. 

Але й це ще не все. Виявляється, що у 1905 році у Сумах функціонувало ще, як мінімум, дві локальні електростанції. Одна з них була власністю Миколи Олексійовича Суханова, друга належала Марії Олександрівні Алфьоровій. 

Суханівська розташовувалась у тому будинку, який виходив на Покровську площу. Можливо її збудували ще у 1895 році, разом з будинками, які вона освітлювала, передаючи електрику підземним кабелем. Тут же був паровий казан, з допомогою якого опалювали ці будинки. Відомо, що на цій станції працювало дві людини, надлишок електрики продавався. Так само була облаштована й електростанція Марії Алфьорової, маєток якої розташовувався на вулиці Лебединській. 

Електростанція Кайдановського

Людиною ж, яка збудувала першу велику електростанцію, яка виключно продавала електрику,  був епатажний поляк Едуард Кайдановський. Саме він разом зі своїм компаньйоном Вугровим збудував станцію, на острові неподалік від садиби Харитоненкка, у місці де Сумка впадає в Псел. 

Те, що електростанція знаходиться дуже вже близько до помешкання Харитоненка, породило теорію, що між Кайдановським й Павлом Івановичем була якась домовленість, після якої Едуард Лукич міг спокійно працювати. В ті часи в місті відкрилось ще кілька електростанцій, які прагнули продавати електроенергію сум’янам, та вони позакривались. Напевно умови у поляка були найвигідніші. В приватні садиби електрика поставлялась по фіксованому тарифу. Що ж стосується підприємств, то для кожного були окремі умови. Пізніше Міська дума викупила цю електростанцію у бізнесмена.