Природний заповідник “Михайлівська цілина” відрізняється від інших тим, що ним опікуються у Міністерстві енергетики та захисту довкілля України. Цю природну оазу можна побачити на Сумщині, неподалік села Михайлівка. Площа заповідника, замалим не 883 гектари. Про історію його створення читайте на сайті sumy-name.

Степова цілина

“Михайлівська цілина” — це унікальний заповідник, що розкинувся на території двох громад у Сумській області — Лебединській та Недригайлівській. Біля села Великі Луки заповідник примикає до річки Сула. На цій заповідній території бережуть та відтворюють степові природні комплекси.

Заповідником місцевого значення ці території були оголошені у кінці 20-х років. Тоді представники обласної влади видали відповідну постанову виконавчого комітету.

До цього, ця необроблена людиною, лучна степова цілина була власністю родини Капністів. Тут випасали їхніх коней. 

А через майже двадцять років “Михайлівську цілину” оголосили заповідником загальнодержавного значення. У 1951 році ці унікальні землі були закріплені за Академією наук Української РСР, а саме, за інститутом ботаніки. Ще через десять років заповідна земля, “Михайлівська цілина” стала на баланс до Українського степового природного заповідника, його північної філії.

Ботанічний заказник

А у 2009 році Сумські обласні депутати приймають рішення й створюють на площах “Михайлівської цілини” ботанічний заказник місцевого значення “Катеринівський”. Він мав площу понад 773 гектари. Цей заказник разом з ще одним заказником місцевого значення – “Саївським”, площею майже 10 гектарів, стали частиною природного заповідника. Так з’явилась природоохоронна самостійна установа.

Тоді ж, у 2009 році головою держави був виданий Указ про статус природного заповідника “Михайлівська цілина”. 2018 року завдячуючи науковцям і громадським діячам, підтримці місцевої державної влади та місцевого самоврядування, почала свою роботу адміністрація “Михайлівської цілини”.

Унікальна флора

Тут ростуть унікальні й різноманітні види рослин. Їх у заповіднику нараховується більш ніж 525 видів. 175 з них це степові види рослин, 13 – лучні, 90 – водно-болотні, 62 – лісові. Широко представлені рослини, які знаходяться у Червоній книзі України. Тут можна зустріти різнобарвну брандушку, весняний горицвіт, розкритий сон, декілька видів ковили (волосисту, пірчасту, рябчика руського тощо). Є тут і рідкісні гриби, а саме зморшок степовий та печериця таблитчаста. З так званих судинних рослин, які знаходяться у Червоній книзі України, у заповіднику ростуть ще чотирнадцять різновидів. Два з них, включені не просто в Червону книгу, а в Червоний список, який курує Міжнародна спілка охорони природи.

Що стосується фауни, то у “Михайлівській цілині” живе не багато великих тварин. Тваринний світ представлено тут стандартними для цього краю представниками. Це лисиці, вовки, косулі, дикі вепри, зайці, ласки, куниці. При цьому саме у “Михайлівській цілині” мешкають більше ніж двадцять різновидів тварин і комах, які занесені у Червону книгу України й охороняються законом. Слід назвати такі види, як степові мишівки, великі тушканчики, горностаї, мідянки звичайні, сорокопуди сірі, луні лучні тощо.

А найбагатшим, звичайно, є комашиний світ “Михайлівської цілини”. Тут можна побачити більш ніж тисячу різних видів. Наприклад, із метеликів тут багато дрібних голубінок та білих капустянок, сонцевиків будякових, совок. Не можна не сказати про цілу армію коників: рожевокрилі, блакитнокрилі, сірі та зелені. А в якому зі степів немає бджіл і джмелів, які переймаються перехресним запиленням. Є вони й в “Михайлівській цілині”, де мають чим поласувати.