Для когось весняне або літнє поле — це майбутній урожай, для когось — робоче місце, а для бджоли — величезний стіл просто неба. Проблема починається тоді, коли цей «стіл» обробляють хімікатами, а мешканців ніхто не попереджає. Тоді замість дзижчання біля вуликів пасічник наступного ранку може побачити зовсім іншу картину.
Загибель бджіл на Сумщині після обробки полів — проблема, яка виникає не перший рік. Ще у 2023 році Державна екологічна інспекція області повідомляла, що щовесни та влітку отримує звернення громадян через загибель бджіл після застосування аграріями пестицидів та агрохімікатів. А у 2026 році подібні випадки знову обговорювали на зустрічах аграріїв і пасічників у громадах Сумщини.
І тут виникає цілком логічне запитання: чому поле можна обробити за кілька годин, а наслідки для бджолиної сім’ї можуть тривати значно довше? Як виникає отруєння бджіл пестицидами та що із цим можна зробити, читайте на sumy-name.com.
Чому гинуть бджоли після обробки полів на Сумщині
Бджола не читає оголошень на дошці біля сільради. Вона просто летить туди, де є нектар і пилок. Саме тому для неї оброблене поле може виглядати не як територія підвищеної небезпеки, а як чудове місце для роботи.
З іншого боку, пестициди та інші засоби захисту рослин використовують для боротьби зі шкідниками, бур’янами та хворобами культур. Саме по собі застосування таких препаратів не означає автоматично отруєння бджіл. Важливими є препарат, його концентрація, спосіб і час внесення, погодні умови та дотримання встановлених правил.
Українська Інструкція з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин прямо передбачає, що препарати мають застосовуватися відповідно до затверджених регламентів, а господарства повинні вживати заходів для недопущення отруєння бджіл.
Небезпека виникає, зокрема, тоді, коли бджоли контактують із забрудненими рослинами, нектаром, пилком або краплями препарату. Додатковою проблемою може стати знесення речовини вітром за межі поля. Тобто іноді пасіка може опинитися в ситуації, коли ніхто начебто не збирався обробляти вулики, але хімія все одно прийшла в гості.
На Сумщині про подібні проблеми говорять давно. У 2020 році обласні фахівці зазначали серед причин отруєння несвоєчасне інформування пасічників, порушення правил застосування препаратів, несприятливі погодні умови та використання небезпечних для бджіл речовин.
При цьому проблема стосується не лише меду. Бджоли — важливі запилювачі рослин. За даними FAO, запилювачі впливають приблизно на 35 % світового обсягу сільськогосподарського виробництва, а близько трьох чвертей основних культур, що дають плоди та насіння для харчування людини, залежать від запилення хоча б частково.
Як пестициди потрапляють до бджіл і хто має попереджати пасічників
Найпростіший спосіб зменшити ризик — зробити так, щоби пасічник знав про майбутню обробку поля. Законодавство передбачає завчасне повідомлення про застосування засобів захисту рослин.
Згідно із чинною Інструкцією, господарства мають повідомити орган місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин за три доби до обробки. На Сумщині Держпродспоживслужба окремо нагадує, що пасічники, чиї пасіки розташовані на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ, також мають бути попереджені не пізніше ніж за три доби. У повідомленні мають бути зазначені дата обробки, препарат, його токсичність та строк дії.
Є тут і зустрічний обов’язок пасічника. Пасіку потрібно зареєструвати та своєчасно повідомляти місцеву владу й користувачів сільськогосподарських земель про її місце розташування. Без цього система попередження перетворюється на старий добрий український жанр «А чому ж ви мені не сказали?».
Важливе значення має і час обробки. Фахівці сумської обласної Держпродспоживслужби наголошують, що роботи мають проводитися в період відсутності льоту бджіл, зокрема вранці або ввечері, з урахуванням вимог конкретного препарату.
Але навіть повідомлення саме по собі не розв’язує проблему. Необхідно дотримуватися регламенту використання препарату, його дозування, способу внесення та погодних умов. FAO серед заходів захисту запилювачів також називає зменшення їхнього контакту з пестицидами, альтернативні методи боротьби зі шкідниками та технології, які зменшують знесення препаратів.
Що робити, якщо після обробки поля загинули бджоли
Найгірше, що можна зробити після масової загибелі бджіл, — просто посваритися із сусідом, висловити все, що накопичилося, і розійтися. Емоції зрозумілі, але для встановлення причини потрібні докази.
У разі підозри на отруєння власнику пасіки потрібно звернутися до органу місцевого самоврядування та повідомити про проблему. Після цього має бути проведене обстеження пасіки відповідною комісією. Держпродспоживслужба нагадує, що до її складу можуть входити представники місцевої влади, служби, поліції та власник пасіки.
На Сумщині такі комісії працюють при громадах. Їхнє завдання — встановити обставини загибелі бджіл, зафіксувати стан пасіки та організувати необхідні дослідження.
Важливе значення має відбір проб. За офіційними роз’ясненнями, при підозрі на отруєння відбираються проби загиблих бджіл, рослин та інших матеріалів, які можуть допомогти встановити наявність залишків пестицидів. Саме лабораторна діагностика є важливою частиною встановлення причини загибелі.
У липні 2026 року, наприклад, у Недригайлівській громаді комісія обстежила постраждалі пасіки та задокументувала загибель бджолиних сімей. За попередніми даними, причиною могло стати неповідомлення про обробку сільськогосподарських угідь. Матеріали мали передати для правової оцінки.
Як захистити бджіл від пестицидів на Сумщині
Захист бджіл починається задовго до того, як біля вуликів з’являться перші загиблі комахи. Аграріям необхідно дотримуватися регламентів використання препаратів, завчасно повідомляти про обробку та враховувати наявність пасік поблизу. Пасічникам — реєструвати пасіки, повідомляти про їхнє розташування та реагувати на попередження про хімічні роботи.
На Сумщині саме питання взаємодії аграріїв і пасічників регулярно обговорюють на спеціальних зустрічах. У 2025 році така нарада відбулася в Лебединській громаді, а в лютому 2026 року — в Охтирському та Конотопському районах. Фахівці вкотре наголошували на необхідності дотримання правил застосування пестицидів та своєчасного інформування пасічників.
Здавалося б, нічого надзвичайного тут немає. Просто одна сторона повідомляє, інша реагує, а всі дотримуються правил. Але саме такі прості речі часто й виявляються найскладнішими.
Загибель бджіл на Сумщині: проблему можна попередити
Масова загибель бджіл після обробки полів не є неминучою ціною сучасного сільського господарства. Пестициди можуть використовуватися за правилами, а ризики для запилювачів — зменшуватися.
Сумщина вже має і правила, і відповідальні служби, і механізм роботи комісій у випадках отруєння. Проблема полягає передусім у тому, наскільки ці правила виконуються на практиці.
Для аграрія врожай — це результат місяців роботи. Для пасічника бджолина сім’я — також роки праці. А для природи бджоли взагалі не «чиясь власність», а частина складної системи запилення.