Відомий фізик Абрам Йоффе, який у молоді роки був помічником у Вільгельма Рентгена й працював з ним у Мюнхені. Народився і виріс на Роменщині. Коли вчений став відомим світовим фізиком, саме він ініціював створення фізико-технічних інститутів в СРСР. За його наполегливої ініціативи було створено наукову школу, яка допомогла “стати на ноги” таким видатним вченим-фізикам, як Курчатов, Капіца, Семенов, Френкель, Самойлович. Про деталі біографії вченого-фізика читайте на sumy-name.com.

33-річний професор

Абрам Йоффе з’явився на світ у 1880 році в Ромнах, що на Сумщині. Його виховували в єврейському купецькому домі Срола-Файвіша Вульфовича та його дружини Рахілі Абрамівни. В дев’ять років батьки віддали хлопчика навчатись у реальному училищі. Після його закінчення Йоффе вступив до Інституту практичної технології в Санкт-Петербурзі. Пізніше він їде до Німеччини. Тут влаштовується працювати до відомого фізика Вільгельма Рентгена, допомагаючи  йому у Мюнхенському університеті. 

Згодом здобувши докторський ступінь, у 26 років, Абрам стає старшим лаборантом на кафедрі фізики Політехнічного університету. 

Маючи 33 роки Абрам Йоффе отримує звання професора. І це не дивно, адже йому вдається визначити електронний заряд. Що правда він використав ідею  Роберта Міллікена. Вчений  заряджав металеві часточки, які були збалансовані в електричному та гравітаційному полях. 

Каліфорнійський університет

Коли Йоффе був 31 рік, йому надійшла пропозиція їхати в Берклі й обійняти посаду професора в Каліфорнійському університеті. та вчений відхилив її. Цікаво, що 15 років по тому, американці повторили свою пропозицію, покликавши вченого на професорську посаду. Але Йоффе був невблаганний, він знову відмовився. У цей період професор читає лекції в багатьох вишах країни. А маючи 35 років  успішно захищає докторську дисертацію. А вже п’ять років потому, стає дійсним членом у Російській академії наук. 

У 1921 році Абрам Федорович обирається на посаду директора Фізико-технічного інституту. Пізніше він матиме саме його ім’я. У середині 1930-х роківза ініціативи Абрама Федоровича був створений “Будинок вчених” у Ленінграді. Водночас він закликав радянське вище керівництво приділяти більше уваги  вивченню ядерної фізики та ядерних реакцій. Після початку Другої світової війни, Абрам Федорович обраний головою Комітету з військової техніки. Він же поставив керувати комітетом свого протеже Ігоря Курчатова. До речі, саме Курчатов зможе досягти значних успіхів у ядерці, тобто в ядерній енергетиці. Його вважатимуть “батьком” радянської атомної бомби. Приблизно за рік по тому, радянські фізики почали роботу над створенням ядерної бомби.

Відкриття вченого

Протягом своєї кар’єри Абрам Йоффе здійснив велику кількість важливих відкриттів і написав багато статей, підручників, монографій і книг. Але основним науковим досягненням вченого вважається те, що він вивчав електричні, фотоелектричні й механічні властивості кристалів. Саме Абрам Федорович першим звернув увагу на напівпровідники. Він висунув гіпотезу, що вони ефективно перетворюють енергію випромінювання в електричну (на цьому принципі працюють сучасні сонячні панелі). У Йоффе опубліковано багато робіт пов’язаних з теорією світла, фізикою твердих тіл, діелектриками та експериментальною демонстрацією напівпровідників. У своїй знаній праці “Фізика напівпровідників” (1957) він виклав разом з теорією напівпровідників, їхню практичну перевагу для економіки. Вченого не стало 1960 року, він помер у власній лабораторії. Похований у Санкт-Петербурзі. На його честь назвали кратер на Місяці та астероїд у Сонячній системі.