Страви з равликів для більшості українців це щось екзотичне і незрозуміле на смак. На відміну від тих же європейців, які вважають їх делікатесами. Але виявляється на Сумщині є люди, які не просто розуміються на цьому, але і заробляють. Про равликову ферму, яка працює у місті Лебедині читайте на sumy-name.com.
Давня равликова історія
Традиція споживати равликів відома ще з часів давніх греків та Римської імперії. Перші добре знали всі поживні властивості равликового м’яса і не гребували прикрашати ними святкові столи.
Стародавні ж римляни пішли далі, вони спромоглися «одомашнити» равликів й почали їх вирощувати. Для цього розбивались спеціальні сади де молюсків відгодовували. Ба більше, римляни навчились впливати на смак равликового м’яса. Вони годували їх ароматними травами, особливо чебрецем. Це надавало м’ясу особливого аромату і специфічного смаку. Крім того, римляни не гребували поїти равликів вином, а потім подавати їх до імператорського столу.
Від римлян традиція споживати равликів перейшла до південної Галії. У Провансі рецепти з равликового м’яса удосконалили й назвали «ескарго». А коли місцевий королівський двір почав споживати цих молюсків, то повністю сформувався французький варіант цієї страви.
Яких равликів можна їсти
Чисельність равликів у світі дуже велика. Наприклад, лише в Австралії налічується більш як 3000 видів. Равлики можуть бути або ж хижаками, або ж травоїдними. Крім того, ці молюски є сухопутними, або живуть у водоймах.
Їстівних равликів у природі теж досить багато, але використовувати у їжу рекомендують найсмачніших. За багато віків використання м’яса цього молюска, відбувся певний відбір. Великою популярністю, наприклад, у французьких гурманів користуються виноградні равлики, вони вважаються делікатесом. Але не гребують французи й садовими видами. Слід зауважити, що м’ясо равликів настільки оригінальне на смак, що в одній частині світу його вважають делікатесом, а в іншій звичайною закускою або вуличною їжею.
В Європі здебільшого їдять сухопутні види равликів, мова йде про молюсків сімейства Helicidae. Це виноградний равлик, м’ясо цього виду вважається найсмачнішим. Він має підвиди, такі як Helix Pomatia, Helix Lucorum, Helix Aspersa та інші. Щоби зрозуміти, чому м’ясо равликів є делікатесом треба знати, що, до прикладу, особина Helix Pomatia досягає необхідного розміру для вживання у їжу через 2-2,5 роки. За цей час він набирає 30-40 грамів.
Лебединська равликова ферма
У червні 2018 року у місті Лебедині було зареєстровано фермерське господарство «Ферма Еко», яка спеціалізується на вирощуванні равликів. У наших широтах розводять Helix Aspersa.
Лебединська ферма розташована на площі близько 40 тис. кв. м. Сюди входять вольєри для вирощування, які засіяні спеціальною травою і мають свою систему зрошування. Також на цій площі є приміщення маточника та інкубатор з необхідним обладнанням. Тут же розташована теплиця на 800 квадратів та холодильна камера.
Репродукція проводиться з лютого по березень, коли матки равликів переїжджають у приміщення маточника й проходить період акліматизації. А вже через два тижні равлики відкладають ікру, у спеціальні контейнери з сумішшю торфу з крейдою. Потім ці контейнери переміщуються в інкубатор, де через, плюс-мінус, два тижні народжуються мальки.
Після цього, у період з квітня до середини травня, «нове покоління» равликів живе у теплиці, а як погода на дворі стабілізується «переїжджає» до вуличного вольєра.
Тут молюсків відгодовують й в липні відбувається перший збір урожаю. Таким чином підприємство вирощує 100 тис. кг равликів на рік.
