Дмитро Бідюк – розробник-новатор, науковець та бізнесмен у сфері екології. Він – викладач у СНАУ, проєкту, що займається розробкою біорозкладних пакувань “FoodBIOPack”, а також співвласник українського екологічного бренду виробів з використаної кавової гущі “rekava”, займається просвітницькою діяльністю у проєкті Zero Waste Academy, і це далеко не все. 36-річний новатор все свідоме життя цікавився наукою, екологією й викладав предмети, пов’язані з харчовими технологіями. Ми поговорили з Дмитром про його новітні екорозробки, надихаючі світові тренди, нові розробки та особливості роботи у воєнний час. Далі на sumy-name.
Як ви прийшли до експериментів з відходами, чому звернули увагу саме на цей напрямок в екології?
До напрямку використання відходів я прийшов поступово, заглиблюючись в цю тему та відомий світовий досвід. На перших порах це було більше інтуїтивне рішення, ніж підкріплене науково-практичними аспектами та обґрунтуванням. Першими відходами (а вірніше буде сказати – вторинною сировиною) була кавова гуща, яку на заняттях зі студентами спробували додати у біорозкладні стаканчики на основі желатину. Після цього було чимало успішних спроб використовувати різну вторинну сировину, зокрема, яєчну шкаралупу, висівки, шроти та ін.
Привабливість харчових відходів та вторинної сировини у напрямку розроблення біопластиків полягає у їхній низькій ціні та регульованих функціонально-технологічних властивостях, які іноді не гірші за властивості первинної сировини.
Скільки часу в середньому йде на одну революційну розробку? Наприклад, як довго експериментували з виготовлення стаканчиків з кавових відходів?
Якщо говорити про розробку з постановкою на виробництво, то на це потрібні роки. Наприклад, біорозкладні одноразові стакани на основі кавової гущі ще в розробці, хоча перші діючі лабораторні прототипи вже є.
Як правило на кожному етапі від ідеї до її практичного втілення є свої нюанси як технологічного, так й наукового характеру. Більше того, удосконалення технології буде тривати навіть під час активних продажів, адже недоліки виявляються постійно та їх треба оперативно виправляти.
Ви також займаєтесь виготовленням продукції з біопластику (наприклад, пакети). Розкажіть, чи користуються вони попитом, можливо, якась торгова мережа уклала з Вами угоду на постачання подібної продукції? Адже українці масово почали відмовлятися від пластикових пакетів лише недавно…
Виробництвом пакетів на даний час не займаюся. Є ця розробка, яка чекає свого часу.
З початком повномасштабної війни Ви запустили новинку – біосвічки в тарі з кавової гущі та запахом українських міст. Продукція повністю екологічна. Розкажіть, як виникла така оригінальна ідея? Як втілювали її в життя?
Напрямком використання відпрацьованої кавової гущі під брендом “rekava” займаюся разом із партнером по бізнесу Юрієм Тустановським. Ідея виникла спільно з ним після релокації нашого бізнесу у Львів. Втілюємо її поступово, нині маємо аромати 6 міст та регіонів України, які плануємо розширяти.
Де взагалі Ви черпаєте ідеї для революційних ековинаходів? Це якісь досвід закордонних колег, трансформований під українські реалії, або ви самостійно вигадуєте рішення для наболілих екопроблем?
Ідеї винаходів приходять самі по собі, напевно так побудований в мене процес мислення. Звісно, щоб ідея переросла у практичну реалізацію, необхідна команда, бажання, різні ресурси тощо. Якщо казати про технологію, то безумовно необхідними етапами є аналітичний огляд, вивчення існуючих розробок та розроблення технологічного процесу.
З якими проблемами зіткнулись на стадії виробництва своїх новаторських екорозробок, адже для цього треба специфічне обладнання, певні заводські потужності….
Проблем під час практичного втілення розробок хоч відбавляй. Починаючи від вибору постачальників сировини та матеріалів, і закінчуючи організацією процесу реалізації готової продукції. Все приходиться вирішувати іноді навіть в ручному режимі, але це досвід організації виробництва, який в подальшому знадобиться для інших проєктів.
Яка в середньому собівартість ваших розробок і чи готові свідомі українці платити за екпродукцію для повсякденного вжитку?
Можна говорити про вартість розробок – вона як правило вища за неекологічні аналоги. Це пояснюється наукоємністю, інноваційністю, екологічними перевагами та ін. Як свідчить практика, є клієнти, які готові платити більше за такий продукт. Ми тільки почали виходити на ринок, тому звичайно про нас знають мало, але сподіваюся із часом ми зможемо закріпитися та впевнено триматися на ринку України та за кордоном.