Уродженець Сумщини Олексій Савич був відомим астрономом, геодезистом і математиком. Він написав більш як сто різних наукових робіт. Були серед них і посібники з астрономії та математики. В своїх наукових працях він визначав орбіти комет, планет і супутників. Описував астрономічні рефракції, барометричне нівелювання тощо. Вчений провів нівелювання між двома морями – Чорним та Каспійським, у 1836—38 роках й однозначно довів, що між їхніми рівнями є різниця.  Більш докладно про життя видатного астронома читайте на sumy-name.com.

Професорський виш

Народився у лютому 1810 році у селі Пушкарівка Сумського повіту Харківської губернії. Навчався у Харківському університеті на юридичному факультеті, потім у Московському на фізико-математичному, який закінчив у 1829 році. У 1834 році став магістром астрономії і був направлений в “професорський виш”. Мова про Тартуський університет в Естонії, який тоді називався Дерптським університетом. Тут під керівництвом Василя Яковича Струве у 1834 – 1837 роках він був астрономом-спостерігачем на університетській обсерваторії.

У 1839 Олексій Савич захищає докторську дисертацію, якраз за своєю роботою з визначення наявної різниці рівнів між Чорним і Каспійським морями. У 1839 – 1880 – він стає професором на кафедрі астрономії й геодезії Санкт-Петербурзького університету. 

Єдиний астроном у виші

З 1862 року Олексій Миколайович академік Петербурзької Академії Наук і до 1876 року був єдиним, хто викладав астрономію в Університеті.

Олексій Савич багато працював над науковими працями, їх тема дуже широка та різноманітна. В них визначались та уточнювались орбіти комет, планетні орбіти та їх супутників, теорії затемнень, астрономічної рефракції, барометричного нівелювання, гравіметрії, застосування теорії ймовірностей до обробки спостережень.

Як вчений, Савич був активним спостерігачем. Скомбінувавши дані своїх спостережень планети Нептун в 1846 – 1847 з даними Жерома Лаланди, проведених у XVIII столітті, він знайшов основні елементи орбіти цієї планети та вичислив нерівності у його русі, пов’язані з віком, які викликали планети-гіганти. Спільно з Християном Петерсом досліджував рух комети 1585 року. За це дослідження, опубліковане в “Astronomische Nachrichten”, Савич за поданням Гауса отримав від данського короля золоту медаль.

Вихователь знаних астрономів

Олексій Миколайович Савич був видатним педагогом. Багато років (1840 – 1876) він і тільки він викладав в Університеті практично всі астрономічні курси – загальну астрономію, геодезію, небесну механіку тощо. Разом з лекціями проводив зі студентами астрономічні спостереження в Академічній обсерваторії будівлі Кунсткамери. У результаті саме Олексій Савич, а не майже замкнута у собі Пулківська обсерваторія, виявився вихователем значної частини сучасних відомих астрономів та геодезистів.

Олексій Миколайович – автор низки навчальних посібників, які здобули всесвітнє визнання. Двома виданнями, 1845 і 1869, було видано його «Додаток практичної астрономії до географічного визначення місць». Обидва видання потім були опубліковані в Німеччині в німецькому перекладі — рідкісний для XIX століття випадок. Протягом багатьох років це керівництво служило підручником практичної астрономії. Він містив опис використання переносних астрономічних інструментів, методів спостережень на них та обробки результатів.

А.Н.Савич написав також «Додаток теорії ймовірностей до обчислення спостережень та геодезичних вимірів» (1857), фундаментальний двотомний «Курс астрономії» (1874 та 1884) та ряд інших посібників. Тим самим він, кажучи словами Енциклопедії Брокгауза й Ефрона, “заповнив істотну діру  російської навчальної  літератури, і в великій мірі посприяв поширенню та вивченню астрономії як у країні, так і за кордоном”.

На честь А.Н.Савича названо гори й озеро в південній частині острова Західний Шпіцберген.

Помер Савич у серпні 1883 року. Похований на Смоленському цвинтарі у Санкт-Петербурзі.