Одним з наймальовничіших куточків міста Суми є район Луки. У цьому місці поєднано все, що приносить людині радість, все що може привести її в стан спокою й навіть блаженства. Тут є ліс, справжній сосновий ліс. Тут є річка, з дикими незайманими місцями, де можна усамітнитись й подумати про своє життя. Тут навіть є гора, можливо не така священна як Арарат й не така відома як Говерла, зате Панська. Більш докладно про один з наймальовничіших куточків нашого міста читайте на sumy-name.com.

Історична спадщина Луки

Лука — не просто мальовничий район міста Сум. Цей район у XVII століть не був частиною Сум. Тоді Лука була окремою слободою. 

Достеменно відомо, що ще в 1687 році на Луці був заснований Іоанно-Предтеченський дівочий монастир. Заснував його, як водиться, той, хто заснував місто Суми, полковник Гарасим Кондратьєв. Принаймні головний храм монастиря був збудований на його кошт. Слід зауважити, що в ті часи Лука вважалась далекою слободою, а кордон міста проходив по річці Сумка. Та це не завадило батькові-засновнику міста робити богоугодні справи. 

Був у монастирі ще один храм, збудований пізніше, у 1767 році, за гроші сумського полкового судді Івана Рубана. 

На жаль, історія цього монастиря була досить короткою. Після перемоги у Північній війні, після Полтавської битви, царський режим Петра I прибрав усі українські церкви до своїх рук. Цю справу продовжила Катерина II, яку дуже цікавили монастирські землі. Тому був виданий указ про “упразднєніє” монастирів Малоросії. Така ж доля спіткала й Іоанно-Предтеченський дівочий монастир у 1811 році. У 1837 році на місці, де був монастир, місцевий поміщик Павло Линтварьов, за власні кошти реконструював церкву Різдва Іоанна Предтечі. Вона стала парафіяльним храмом для Луки й сусіднього села Баранівка. 

Садиба Линтварьових

Ще однією історичною пам’яткою яка розташована у цьому мальовничому куточку Сум, є садиба поміщика Линтварьова. Вона дісталась Павлу Линтварьову по заповіту від дядька. За це, за цим же заповітом, той мав добудувати храм Святої Трійці. 

Саме у цьому маєтку відпочивав Антон Чехов з сім’єю. Сам письменник жив у дерев’яному флігелі, а його мати, сестра і брати — у кам’яному. Чехов дуже полюбив мальовничу Луку, й неодноразово про це писав. Живучи на Луці він навіть серйозно задумувався, покинути письменництво, купити собі невеличкий хутір й займатись лікарською справою. На дачі у Линтварьових Антон Чехов приймав хворих, займаючись медичною практикою. Він став досить відомим, як лікар, на Луці. Дійшло навіть до того, що друзі почали підшукувати йому варіанти невеличкого хутора на Пслі для купівлі. Але в останню мить письменник приймає рішення їхати в мандрівку на Сахалін. У 1959 році Сумська обласна рада трудящих ухвалила рішення про створення у Сумах, на Луці музею А.П. Чехова.

Сьогодення Луки

Сьогодні, колись дальня слобода Лука, стала частиною міста Суми, разом із селом Баранівка. Тому додала це слово до своєї старої назви, але залишилася одним із наймальовничіших районів цього міста. Саме тут у часи розвинутого соціалізму були збудовані дитячо-оздоровчі табори для дітей, як їх тоді називали – піонерські. Працюють вони й сьогодні.

Якщо ви хочете погуляти лісом, то ласкаво просимо до Луки. Тут так само можна скупатися у річці. Якщо за мостом повернути праворуч, то десь за п’ять сотень кроків побачите один з місцевих пляжів, а пройдіть ще трохи – інший. Тут є все для приємного відпочинку й купання: пісок, річка й чисте повітря. А якщо купатись на річці вас не приваблює, то підніміться на Панську гору, з якої відкриваються чудові краєвиди на Луку та Баранівку. Або просто зустріньте тут прекрасний захід сонця.