Місто Кролевець Сумської області само по собі є старовинним містом з давньою та цікавої історією. Але наявність на околиці міста особливого, унікального дерева, яке стало одним з  експонатів  природно-заповідного фонду України лише додає цьому місту шарму. Мова йде про ботанічну пам’ятку природи загальнодержавного значення “Яблуню-колонію”. Зовні це ніщо інше, як розлогий яблуневий кущ. Але треба знати, що, орієнтовний вік цієї рослини понад двісті років. Про те, як утворилась ця пам’ятка природи Сумщини й України читайте на сайті sumy-name.

П’ятнадцять стовбурів

В Сумах є немало пам’яток природи, які заслуговують уваги, як гостей регіону, так і місцевих мешканців. Але  „яблуня-колонія”, це одна з найцікавіших та найпривабливіших. Уявіть, що дерево вже давно позбавилось свого  первісного материнського стовбура. Там на міському майдані, за металевою огорожею лежать у різних напрямках аж п’ятнадцять прирослих до землі стовбурів. Це, так би мовити,  її діти. Хоча з огляду на вік, хоча й приблизний, певно, що онуки, а то й правнуки чи праправнуки. Й всі ці нові, молоді стовбури лежать на площі, близько тисячі квадратних метрів. А початок, цього життя сьогодні знайти вже не можливо, він загубився десь у сивій давнині. 

Такого феномену, як самостійне укорінення гілками ніде в світі за яблунями не спостерігається. Так дерева листопадного типу, сімейства розових, підродини яблуневих, життя не продовжують, окрім цього випадку. 

Все відбувається досить просто: як тільки  один з тих стовбурів, що приріс до землі має відмерти, його гілочки нахиляються до землі й теж починають приростати. А пустивши коріння й ставши сильними, вже не гілочки, а стовбури підіймаються до гори. Весною вони рясно цвітуть, а восени родять смачними червоно-білими яблуками. Вони солоденькі й дуже приємні на смак. 

Чудо Сумщини

Завдячуючи таким своїм здібностям, ця диво яблуня не лише увійшла до історії садівництва, а й стала чудом Сумщини. Чого лишень варта згадка про це дивне яблуневе дерево Івана Мічуріна. Він буквально вимагав вислати йому у Москву п’ять живців цього дерева, посилаючись на постанову Наркомзема СРСР. Дуже вже хотів головний радянський селекціонер провести дослідницькі роботи з кролевецькою яблунькою. Було це в листопаді 1931 року. 

Відтоді промайнуло вже майже 90 років. За словами очевидців, якщо в 1970 році на землі лежало вісім-дев’ять стовбурів, діаметр яких був від 30 до 40 сантиметрів, то сьогодні таких стовбурів в два рази більше. 

Якщо рахувати покоління за кількістю цих стовбурів, то підрахувавши ті, що є, можна зробити висновок, що це як не шосте покоління чарівного дерева. А це означає, що її вік ніяк не 200 років, а значно більший. 

Ботанічна пам’ятка

Тут в тіні дерева є могила князя Петра Мещерського, якого поховали у 1848 році. Можливо князь теж полюбляв скуштувати яблучко з незвичайної яблуньки. Хай там як, але одна з найпоширеніших назв яблук у цих краях саме “княже”. А ще цю яблуню називають “крученою” та “лозівкою”. Це через те, що яблуня має дуже вже покручені стовбури та вміє рости кущем.

За деревом наглядали місцеві школярі. Це юні натуралісти. І завдячуючи саме юним “мічурінцям” яблуня й далі продовжує розростатись, утворюючи єдиний в Україні яблуневий гай. 

На сьогодні яблуня-колонія має статус ботанічної пам’ятки природи загальнодержавного значення.  Є указ Президента України від 09.12.1998 року № 1341. У 2005 році природний простір де росте дерево, збільшили до 0,1 га. На цій території розташована Кролевецька станція юних натуралістів, а також тут знаходиться еколого-натуралістичний відділ центру позашкільної освіти Кролевецької міської ради.