Словосполучення Сумське море може породжувати в уяві гостей міста над Псом асоціації з хвилями, бризом, чайками й навіть яхтами. Місцеві ж жителі чуючи ці два слова знають, що мова йде про Косівщинське водосховище. Про те як і навіщо його збудували читайте на sumy-name.com.

Море хвилюється раз…

Все почалося з будівництва у Сумах великого хімічного комбінату «Сумихімпром». Саме для забезпечення його потреб у так званій технічній воді у 1960 році й було збудоване Косівщинське водосховище, причому будували його хіміки своїми силами. Нова водойма розташувалась між СМТ Степанівкою, з лівого берега та селом Косівщина, яке межує з містом. Воду для «зберігання» водосховищу «надала» річка Сумка. При будівництві не обійшлося без неприємностей. А саме, у зв’язку з можливими негативними наслідками, підтопленнями, певна кількість людей з навколишніх сіл була переселена, а хутір Велика Косівщина взагалі був затоплений, на догоду технічному прогресу. 

Був розроблений ретельний, для тих часів, план, згідно з яким об’єм води в озері планувалось довести до близько 11 млн кубометрів. Але на заваді цьому плану стали підземні води, які почали підійматися і відповідно затоплювати будівлі навколо водойми, тому план скорегували в бік зменшення об’ємів.  Також відомо, що майже половину цієї води планувалось використовувати для підтримки рівня у річці Псел.  

Сьогодні площа водойми по поверхні становить 132 гектари. Водосховище не глибоке, має до 4 метрів глибини. 

Спочатку були молюски

Після того, як водосховище було вирито та «облагороджено» сюди запустили молюсків. Справа не в екзотиці й не в тому, щоб зробити водойму максимально схожою на справжнє море. Просто ці безхребетні здатні з будь-якого водосховища, ставка, озера зробити бездоганно чисту водойму. Вони є вельми потужними органічними фільтрами для води, і працюють так само як будь-які технічні фільтри. Молюски поглинають брудну воду, а виходить вона з них вже очищена. І на початку існування Сумське море славилось саме чистотою своїх вод. Але потім у водосховище запустили ще одних представників річкової фауни – риб.  Після чого популяція молюсків у Сумському морі почала скорочуватись, а потім вони й взагалі зникли, залишивши водойму сам на сам з природними забрудненнями та втручанням людини. Сьогодні говорити про те, що у Косівщинському водосховищі найчистіша вода з усіх сумських водойм не доводиться. По одній з версій, молюски зникли тому, що в водосховищі було зменшено рівень води, саме для того, щоб зручніше було виловлювати рибу.

Якби там не було, але сьогодні у водосховищі мешкають коропи, карасі, лящі, щуки, окуні та навіть білий амур. Ну і звичайно є річкові раки. Слід зауважити, що життя у водоймі не є легкою прогулянкою для її мешканців, та хто винен у цьому?

Людина цар природи?

Найбільшої шкоди завдає цій штучній водоймі, як то не прикро,  людина.  До повномасштабного вторгнення росії Державна екологічна інспекція неодноразово проводила перевірки, відбір проб води, які наводять на невтішні, сумні думки. За результатами таких рейдів було встановлено суттєві перевищення по вмісту азоту амонійного, ХСК, БСК, фосфатів. Все це призводило до масової загибелі риби у водоймі.

Крім того, перевірки робились спеціалістами ДУ «Сумський обласний лабораторний центр МОЗ України». Аналіз відібраних проб води спеціалістами зафіксував її болотний запах, підвищену кольоровість та аміак. І це ще не все, було виявлено показник свіже фекального забруднення в кількості від 2100 до 7500 колоній в 1 кубічному дм, при санітарно-гігієнічній нормі для водойм таких категорій не більше ніж 1000.