На території Сумської області знаходиться 28 джерел. Живописні, унікальні – вони мають цілющі властивості, мова про які йде з давніх-давен. Сюди приходять за зціленням, шукають душевної рівноваги та спокою, спілкування з природою та вищими Силами. Ці об’єкти природно-заповідного фонду притягують туристів та місцевих, наче магнітом. Ось чому. Далі на sumy-name.
Цілюще джерело серед лісу
Урочище Образ, яке знаходиться неподалік села Великий Бобрик Краснопільського району Сумської області – місце унікальне. Сюди приходять просити здоров’я, подумати й прийняти доленосне рішення чи просто насолодитися життєдайною тишею та спокоєм.
За шість кілометрів від села, у лісі, на відвідувачів очікує цілюще джерело в урочищі Образ. Його знають далеко за межами району та області.
Перші згадки про це унікальне місце датовані другою половиною XVIII століття. Вже тоді ця джерельна вода мала славу цілющої, а на дні самої криниці, за переказами старожилів, знайшли срібну святиню – ікону Миколи Чудотворця. Знахідку неодноразово переносили до храму, але вона таємниче зникала з церкви і опинилась біля джерела.
За іншою легендою в цій місцині заблукав місцевий хлопчик – його шукали добу і знайшли на краю лісу. Дорослі підбігли до дитини та стали активно розпитувати: як їй не було страшно у лісі і хто вивів на дорогу? Хлопчина описав дідуся, дуже схожого на Святого Миколая та запевнив, що саме він був його провідником у лісі. Дитина показала місце зустрічі зі Святим. Поряд виявилося джерело, а на зрубі дерева була ікона Миколи Чудотворця.
Є ще одна версія походження цілющого урочища. В 1787 році землі, де розташоване джерело, належали поміщиці Єлизаветі Рахмановій. У неї був єдиний син Георгій, який у 5-річному віці сильно занедужав. Лікарі розводили руками, а дитина танула на очах. Тоді невтішній жінці підказали, що на її землях б’є цілюще джерело – вода з нього має лікувальні властивості. Їй порадили поїти хлопчика чудо-«напоєм» та читати молитву Миколі Чудотворцю. Вона так і зробила, адже втрачати було нічого… Жінка не тільки поїла , але й купала хлопчика в джерельній воді та безперервно молилася. І хвороба почала відступати, а про унікальне місце почали говорити люди і приходити туди, аби теж віднайти душевний, тілесний спокій та здоров’я.
За радянського режиму, в часи розквіту атеїзму, джерело намагалися цинічно знищити. Його засипали, а капличку поряд з криничкою розвалили. Дорога до святині заросла чагарниками. Більше шістдесяти років джерело чекало на відродження з небуття.
Небайдужі місцеві жителі вирішили відновити джерельце. У 2005 вони зробили благоустрій навколишньої території – звели сходи, облаштували доріжки та купальню для відвідувачів, потім відновили каплицю, а поруч звели храм.
Церква діюча, тут проводять богослужіння. Храм унікальний тим, що розташований серед лісу – нічого подібного в області немає.
У 2011 році урочищу Образ надали статус ландшафтного заказника. В той час територія складала майже 24 га. В 2019 році Сумська облрада виділила додатково 49 га., аби розширити прилеглу територію.
В 2018 році було видано тематичну книгу під назвою «Лісове урочище Образ» , де можна прочитати не тільки історію цього місця, а й ознайомитися з унікальною флорою та фауною заказника. Проєкт профінансував обласний фонд охорони навколишнього середовища.
До джерела приїздили не лише місцеві та українські туристи, але й іноземці – вони на собі відчули цілющу силу місцевої водички, адже вона багата магнієм.
Чернечі джерела – лісова казка
Серед заповідного лісу неподалік від села Береза, між Глуховом та Шосткою, знаходяться загадкові Чернечі джерела, які живлять озеро Чернеча гребля, чи як його називають в народі, Чернеччина. Назва походить від греблі, на якій стояв млин Глухівського дівочого монастиря. В давнину водойма була значно більше, ніж зараз, та омивала Глухів з північно-західної сторони.
Що ж стосується джерел, то, за легендою, воду з них пив навіть Новгород-Сіверський князь Ігор Святославович.
Всього джерел тринадцять – 5 облаштовані та мають власну назву. Вода з них вважається цілющою не просто так. У проб з кожного джерела – свій хімічний склад і, відповідно, смак.
Найбільше з них назване на честь чудодійної ікони Смоленської Божої матері. За повір’ям, коли у давнину жителів Глухова косила холера, місцеві священики обійшли з цією святинею місто три рази, і тоді недуга відступила. Копія ікони знаходиться на високому хресті, під нею – молитва до Богородиці.
А ось найпопулярніше джерело отримало назву на честь Святої Трійці. Поряд – невелика кринця на честь сестер Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Також тут знаходиться так зване «Життєдайне джерело», а також криничка Святих Іоакима та Анни.
Біля Чернечих джерел знаходиться капличка Глинської ікони Різдва Пресвятої Богородиці. Храм постійно діючий, двері церкви відчинені для всіх бажаючих.
Для паломників та вірян тут облаштовані купальні, адже бажаючих зануритись у цілющі води дуже багато, причому незалежно від пори року. До слова, у 2008 році, коли було зведено храм-каплицю, масштабний хресний хід до джерел налічував більше трьох тис. прочан.
Загадки джерел Шалигіного
Про «сім джерел» села Шалигіне знають далеко за його межами. Вони справді унікальні, і ось чому. Колись ґрунтові води вийшли на поверхню самі, і утворили природні водойми. Неймовірно чиста та солодкувата вода не лише смакує в будь-яку пору року, але подарує здоров’я. Її температура незалежно від погоди на вулиці завжди становить +4.
Не лише одними джерелами відоме Шалигіне. Тут розташований великий природний заказник, площею близько 2800 га. Це кілометрові лісові масиви з рідкісною флорою, а ряд рослин та дерев навіть занесено у Червону книгу.
Окремої уваги заслуговує місцева Іллінська церква, яку побудували ще на початку ХХ сторіччя – у 1906 році. В 90-х роках храм було відреставровано.
Долина підземних джерел у Вакалівщині
Між двома селами Вакалівщина та Кияниця ближче до правого берега річки Битиця (приток річки Псел) розташована справжня долина підземних джерел.
Розгалужені балки з невеликими болотами утворюють природний комплекс, де можно зустріти рідкісні види флори та фауни. Неподалік розташована місцева пам’ятка природи – «Джерело Вакалівське», що причаїлося на окраїні села.
Це прадавня криничка з кришталево-прозорою водою. Самовитічне джерело з високим вмістом заліза розташоване в балці на північ від Вакалівщини. «Джерело Вакалівське» займає площу 1,0 га. Вміст заліза і сульфідів, що швидко випадають в осад, надає воді специфічному присмаку сірководню.
Сучасні вчені дослідили склад та мінеральні властивості джерела, а місцеві мешканців з давніх-давен п’ють життєдайну рідину для здоров’я та довголіття. Вони запевняють, що джерельна вода лікує цілий ряд хвороб, здебільшого шлунково-кишкового тракту. До речі, ще з 2006 року розглядається можливість створення тут регіонального ландшафтного парку. До його складу входила б не тільки територія водно-болотного угіддя «Верхів’я річки Битиця», а й прилеглі території: ліси від Кияниці до Могриці, де знаходяться заказник «Банний яр», ландшафтний заказник «Могрицький» та інші заповідні території.