24 лютого розпочалась повномасштабна війна росії проти України. Першими під обстріли попала Сумська область. Тисячі місцевих жителів змушені були покинули власні оселі. Однією з проблем, стало те, що в місті з’явилося багато покинутих тварин. Домашніх, беззахисних, не пристосованих до життя.
Про те, як працюють сумські волонтери та яка ситуація з безпритульними тваринами в Сумах розповідає голова організації притулку «Сумське товариство захисту тварин» Олександр Сипленко. Більш детально про це у нашому матеріалі на сайті sumy-name.com.
Ціль No1 – евакуація тварин в безпечне місце
– До війни у нас було близько 60 тварин. Станом на травень місяць, в притулку перебувають близько 350 собак та котів. Багато з яких на перетримці, – розповідає Олександр Сипленко.
– За власні кошти та кошти небайдужих людей ми лікуємо, вакцинуємо та стерилізуємо котів і собак.
– Ми допомагаємо тваринам зустрітися з їхніми власниками, які через обстріли змушені були виїхати за кордон. А також наша команда вживає всі заходи для евакуації тварин, адже ми знаходимося на кордоні з росією, де кожної хвилини може прилетіти снаряд.
В притулку волонтери часто проводять благодійні акції для прилаштування тварин в нові домівки.
Ціль No2 – забезпечити тварин ліками та кормами
– В перші тижні війни, з міста почали виїжджати люди, й на вулицях з’явилося багато покинутих домашніх тварин, які стали безпритульними. Тоді наша команда зрозуміла, що ми повинні піклуватися не лише тими тваринами, які знаходяться в притулку чи на перетримці, а й про всіх. Адже вони можуть стати агресивнішими та кидатимуться на людей, якщо не знайдуть собі їжу.
Тому запасаємося кормом. Адже щоб прогодувати тварин на місяць необхідно тонна крупи, – говорить Олександр. – Нам пощастило, адже маємо кілька партнерів за кордоном, які телефонують та допомагають.
«Сумське товариство захисту тварин» не залишає своїх колег волонтерів з сусідніх міст та співпрацює з іншими ветеринарними клініками.
– Допомагаємо сусіднім волонтерським групам, в межах Сумської області. Надаємо їм практичну допомогу. Ділимося також гуманітарною допомогою, яку отримуємо від благодійних організацій.
Олександр Сипленко зізнається, що хоч й кормів вистачає, але це лише питання часу.
– Наш притулок першочергово потребує вакцини й мікрочіпів. Не вистачає бензину та препаратів для вилову тварин. Необхідні також кошти для проведення стерилізації.