Відомо, що перший літальний апарат створив Джордж Кейлі у 1853 році. Це був, так званий, махольот. Потім до справи взялись брати Райт, які придумали апарат більш схожий на сучасний літак, це сталося у 1903 році. Саме тоді Орвел та Уілбер здійснили перший у світі керований політ на апараті, що був важчий за повітря. Цей літак вони самі й сконструювали. Але не дивлячись на це планерний вид спорту та дозвілля з’явився лишень після Першої світової війни. Про історію становлення планеробудування в Сумах читайте на sumy-name.com.
Півень не птиця, планер не літак
А вся справа була в тому, що Версальський мирний договір, як документ, що став наслідком цієї війни накладав дуже серйозні ліміти на будівництво у Німеччині одномісних моторних літальних апаратів. Це призвело до того, що поки у світі будували й удосконалювали саме моторні літаки, німці займались удосконаленням й працювали над планерами, які до слова допомогли підготувати професіональних льотчиків до початку Другої світової війни. Вони розробляли моделі які дуже вдало використовували природні сили в атмосфері, для збільшення дальності польоту та швидкості.
Перші змагання з планеризму відбулись у тій же Німеччині у 1920 році. Тоді час найвищого польоту становив дві хвилини, найкраща дальність, яку показали спортсмени, сягнула двох кілометрів, це до слова був світовий рекорд того часу.
З часом ці змагання стали міжнародними. Й вже у 1931 році німець Гюнтер Ґренхофф пролетів на планері “Крило чайки” 272 км, у ті часи це були не реальні для безмоторників відстані.
Й починаючи з 30-их років планерний спорт набув популярності у світі. Й навіть на Олімпійських іграх у Берліні 1936 року були показові змагання. Більш того у 1940 році цей вид спорту мав стати олімпійським, але Олімпіада-40 не відбулась, тому, що роком раніше почалась Друга світова війна.
Забавка ентузіастів та фанатів
У Сумах дельтапланерний спорт з’явився на початку 80-их років. А саме у 1982 році при Машинобудівному заводі було відкрито гурток, або як говорили в ті часи – секцію.
Річ у тім, що багато хто в тоді щиро мріяв стати як льотчиком, так й космонавтом. Але з тих чи інших причин, наприклад, по здоров’ю, не могли здійснити свою мрію. Або були й такі люди, які вже політали, але, знову ж таки, по здоров’ю не могли продовжувати. Але мрію про небо плекали як одні, так й інші, й саме з таких ентузіастів складались перші планерні секції.
Керівником першої секції призначили Анатолія Майбороду, який мав досвід польотів. Спочатку “сумські Ікари” літали на безмоторних моделях. Але тут було декілька незручностей. Річ у тім, що для польоту така модель має стартувати з гір, а сумський рельєф місцевості більш-менш придатних для цього вершин у своєму розпорядженні не мав.
Тому сумські планеристи взялись освоювати мотодельтаплани. Перший такий з’явився у Сумах у 1983 році, освоював його найдосвідченіший пілот гуртка. Агрегат був доволі слухняний у польоті. Він був точною копією відомого французького літального апарату такої серії “Азур”. Гуртківці не довго думаючи так його й назвали.
Польоти з мотором
На кінець вісімдесятих почалися польоти на моторних агрегатах. Секція переїхала до села Михайлівки де було гелікоптерне льотне училище. Начальник Сумської УАЦ полковник Титаренко на свій страх та ризик дозволив розмістити гуртківцям свої літальні апарати при училищі. На початку 90-их у секції з’явились нові потужні двигуни зі снігохода “Буран”. Відтепер моторні дельтопланери стали літати як довше, так й далі.
У 1992 році у секції було впевнено літаючих на мотодельтапланах аж п’ятьох учасників. Всі вони регулярно відвідували змагання, на яких команда не пасла задніх, а завжди поверталась з нагородами.