Сумщина споконвіку вважалась бджільничим краєм, пасік тут було дуже багато завжди. А з огляду на те, що сьогодні бджоли на Сумщині, та й у всьому світі, є помічниками аграріїв у збільшенні врожайності таких культур як соняшник, гречка, еспарцет, люцерн, конюшина, плодово-ягідні культури, то про важливість бджільництва годі й говорити. Адже науково доведений факт: перехреснозапильні сільськогосподарські культури мають врожайність на 25-30% більшу саме після бджолиного запилення. А ще без продукції пасік сьогодні не можливо уявити роботу й розвиток багатьох галузей економіки. Наприклад харчової, медичної, парфумерно-косметичної тощо. Про особливості бджільництва на Сумщині читайте на sumy-name.com.
Історія бджільництва в Україні
Бджільництво відоме в Україні ще з часів Київської Русі. Тоді розвитку цієї галузі сприяла сама природа, кількість медоносів у лісах, степах й лугах. До того часу, як людство навчилося виготовляти цукор, мед був однією з головних солодощів для українців.
Знаходили наші пращури застосування й воску, як побічному продукту. Саме виготовлення свічок чого варте, особливо після прийняття Християнства Київською Руссю. Тому зовсім не дивно, що бджільництвом у ті часи займались майже у кожній селянській господі. Та і як продукт експорту мед та віск були у Київській Русі явно не останніми.
У ті часи мед вилучали з вулика, винищуючи бджіл димом. Й лише на початку ХІХ століття українець Петро Прокопович, уродженець нинішньої Чернігівської області, винайшов рамковий вулик. Винахідник вперше виділив рамку в самостійне бджолине житло, що дозволило вільно оглядати бджолині сім’ї й допомагати їм у розвитку. Сьогодні саме такою рамкою користуються мільйони пасічників. Й це не єдині винаходи українських бджолярів. Наприклад Василь Ващенко, придумав протиройові методи, вдосконалив відомий вулик. Микола Вітвицький створив розбірний дзвоноподібний вулик, який відповідає біології бджолиної сім’ї.
У 1910 році на території російської імперії нараховувалось 6 з гаком бджолиних сімей, в той самий час в Україні їх було більш ніж 1,6 млн.
Охтирські бджолярі та їхній досвід
У селі Куземин Охтирського району знаходиться знаний на всю Україну й навіть за її межами, племінний бджолиний розплідник, у якому розводять бджіл української степової породи. До слова, як стверджують спеціалісти в Україні схожих крилатих трудівниць немає. Це особливі Сумські бджоли.
Свого часу сюди були завезені племінні матки з Гадяча та Полтавщини, й саме на їх основі вивели справжніх трудівниць. Виведені бджоли найкраще пристосовані до умов степу й лісостепу і являються аборигенами цієї території. Але селекційна робота це лише один з напрямків діяльності місцевих пасічників. Тут створили комплексне господарство, де не лише навчають бджолярству, але й можна знайти все необхідне, саме для цієї роботи.
Нині в господарстві близько 400 основних бджолиних сімей, близько 350 з основними матками. Й найцікавіше, щороку тут збирають більш як 10 тонн меду, виробляють 300 кілограмів воску й до семи тисяч племінних маток.
Конфлікт інтересів
Впродовж багатьох років пасічники Сумщини конфліктують з деякими сільгоспвиробниками. Річ у тім, що останні дуже рясно обприскують свої поля різними хімічними препаратами. Бджоли ж не розбирають обприскане поле чині, а тому, були випадки коли після польотів на той чи інший лан помирали цілі пасіки. Як цьому запобігти, поки що не знає ніхто. Керівництво департаменту агропромислового розвитку вважає, що треба домовлятись, проводити регулярні семінари за участі зацікавлених осіб.